-
1 поднимать меч
• ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ МЕЧ на кого, против кого; ОБНАЖАТЬ/ОБНАЖИТЬ МЕЧ <ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ ОРУЖИЕ> (против кого) all elev[VP; subj: human or collect]=====⇒ to start a war, an armed struggle against s.o.:- X unsheathed his sword.Большой русско-английский фразеологический словарь > поднимать меч
-
2 поднимать меч
поднимать (обнажать) меч (на кого, против кого)take up (draw) one's sword against smb. -
3 поднимать меч
to take up the sword against, to unsheath one's sword -
4 поднимать меч
-
5 ПОДНИМАТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ПОДНИМАТЬ
-
6 МЕЧ
повинную голову и меч не сечет -
7 меч
муж.скрещивать мечи/шпаги (с кем-л.) — to cross/measure swords
поднимать меч, обнажать меч — to take up the sword against, to unsheath one's sword
-
8 меч
-
9 поднимать оружие
• ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ МЕЧ на кого, против кого; ОБНАЖАТЬ/ОБНАЖИТЬ МЕЧ <ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ ОРУЖИЕ> (против кого) all elev[VP; subj: human or collect]=====⇒ to start a war, an armed struggle against s.o.:- X unsheathed his sword.Большой русско-английский фразеологический словарь > поднимать оружие
-
10 поднимать
и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.* * *несов.; сов. - подн`ять1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти\поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву
5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́типоднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар
-
11 обнажать меч
• ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ МЕЧ на кого, против кого; ОБНАЖАТЬ/ОБНАЖИТЬ МЕЧ <ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ ОРУЖИЕ> (против кого) all elev[VP; subj: human or collect]=====⇒ to start a war, an armed struggle against s.o.:- X unsheathed his sword.Большой русско-английский фразеологический словарь > обнажать меч
-
12 обнажить меч
• ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ МЕЧ на кого, против кого; ОБНАЖАТЬ/ОБНАЖИТЬ МЕЧ <ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ ОРУЖИЕ> (против кого) all elev[VP; subj: human or collect]=====⇒ to start a war, an armed struggle against s.o.:- X unsheathed his sword.Большой русско-английский фразеологический словарь > обнажить меч
-
13 поднять меч
• ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ МЕЧ на кого, против кого; ОБНАЖАТЬ/ОБНАЖИТЬ МЕЧ <ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ ОРУЖИЕ> (против кого) all elev[VP; subj: human or collect]=====⇒ to start a war, an armed struggle against s.o.:- X unsheathed his sword.Большой русско-английский фразеологический словарь > поднять меч
-
14 поднять оружие
• ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ МЕЧ на кого, против кого; ОБНАЖАТЬ/ОБНАЖИТЬ МЕЧ <ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ ОРУЖИЕ> (против кого) all elev[VP; subj: human or collect]=====⇒ to start a war, an armed struggle against s.o.:- X unsheathed his sword.Большой русско-английский фразеологический словарь > поднять оружие
-
15 М-139
ПОДНИМАТЬ/ПОДНЯТЬ МЕЧ на кого, против кого ОБНАЖАТЬ/ОБНАЖИТЬ МЕЧ (ПОД-НИМАТЬ/ПОДНЯТЬ ОРУЖИЕ) (против кого) all elev VP subj: human or collect) to start a war, an armed struggle against s.o.: X поднял меч на Y-a (X обнажил меч) = X took up the sword against Y X took up arms against Y X drew the sword X unsheathed his sword. -
16 ГОЛОВУ
повинную голову и меч не сечет -
17 заносить
занестиI. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.* * *I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти -
18 нос
1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.* * *ніс, род. п. носаве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)
в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)
да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити
драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)
из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го
на \нос су́ — на но́сі
наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́
не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са
\нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс
опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са
оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́
оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом
под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)
под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го
пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са
с \нос са, с \нос су — з но́са
сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́
утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́
уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)
уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)
-
19 голова
См. также в других словарях:
Поднимать меч — ПОДНИМАТЬ МЕЧ. ПОДНЯТЬ МЕЧ. Устар. Начинать войну; вступать в бой. [Самозванец:] Не совестно, Рожнов, на меня ты поднял меч? [Пленник:] Как быть, не наша воля (Пушкин. Борис Годунов). Врагов настигла злая кара, И после многих страшных встреч Для… … Фразеологический словарь русского литературного языка
МЕЧ — Бросить (положить) меч на чашу весов (на весы). Книжн. Устар. О применении права сильного. БМС 1998, 376. Вложить меч в ножны. Книжн. Устар. Прекратить вражду. /em> Выражение из Евангелия. БМС 1998, 376; БТС, 539; Ф 1, 67. Дамоклов меч. Книжн. О… … Большой словарь русских поговорок
Поднять меч — ПОДНИМАТЬ МЕЧ. ПОДНЯТЬ МЕЧ. Устар. Начинать войну; вступать в бой. [Самозванец:] Не совестно, Рожнов, на меня ты поднял меч? [Пленник:] Как быть, не наша воля (Пушкин. Борис Годунов). Врагов настигла злая кара, И после многих страшных встреч Для… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Поднимать/ поднять меч — на кого. Книжн. Высок. Начинать борьбу с кем л., выступать с оружием против кого л. БМС 1998, 377; Ф 2, 57; БТС, 539, 873 … Большой словарь русских поговорок
рыцарство — P.o сложное и многоплановое понятие. Слово «рыцарь» (лат. miles, caballarius, фр. chevalier, англ. knight, ит. cavalière) нередко буквально значило «всадник», но Р.о это не «кавалерия». «Рыцарями» называли благородных сеньоров, однако Р.о … Словарь средневековой культуры
Время золота, время серебра — Жанр: фэнтези Автор: Вера Камша, Элеонора Раткевич, Сергей Раткевич, Владимир Серебряков Язык оригинала: русский … Википедия
лох — В мифологии ирландских кельтов Лох сын Мофебайса. Он был одним из богатырей Ольстера, отказавшихся сражаться против Кухулина, поскольку не желал поднимать меч против безусого юнца (см. глава 12). (Источник: «Кельтская мифология. Энциклопедия.»… … Энциклопедия мифологии
Гус, Ян — Ян Гус Jan Hus Имя при рождении: Jan Hus … Википедия
Гус Я. — Ян Гус Ян Гус (чешск. Jan Hus, 1369 или 1371 1415) национальный герой чешского народа, проповедник, мыслитель, идеолог чешской Реформации. Был священником и некоторое время ректором Пражского университета. 6 июля 1415 в Констанце был сожжён… … Википедия
Гус Ян — Ян Гус Ян Гус (чешск. Jan Hus, 1369 или 1371 1415) национальный герой чешского народа, проповедник, мыслитель, идеолог чешской Реформации. Был священником и некоторое время ректором Пражского университета. 6 июля 1415 в Констанце был сожжён… … Википедия
Ян Гус — (чешск. Jan Hus, 1369 или 1371 1415) национальный герой чешского народа, проповедник, мыслитель, идеолог чешской Реформации. Был священником и некоторое время ректором Пражского университета. 6 июля 1415 в Констанце был сожжён вместе со своими… … Википедия